Стратегія розвитку громади, або куди ми рухаємося?

Стратегія розвитку громади, або куди ми рухаємося?

   Влітку, ми з вами відсвяткували 25-у річницю Незалежності України. За цей період на Хорольщині багато що зроблено , багато обіцянок наших високопосадовців та народних обранців виконано. Але на мою думку не зроблено основного - до цього часу Хорольщина не має Стратегії розвитку громади. До цього часу ми не знаємо куди рухатися, чого очікувати в майбутньому, яким буде наш район, місто через 5-10 років. Ми проводимо "косметичний ремонт" замість того щоб "будувати фундамент".
  "Відповідальні управлінці у містах і територіальних громадах, тобто голови, обрані члени рад тощо, мають на меті створити для жителів їхніх територіальних громад можливості для кращого існування та поліпшити якість життя"
   "Якщо мережна структура, утворена правлячими колами політики, приватного сектору економіки та інших соціальних угруповань , єдина  у своєму прагненні розробити стратегію розвитку певного регіону чи міста, мають бути знайдені необхідні відправні точки для розвитку. Кожен регіон, кожна територія, кожне місто здебільшого має щось таке, що може стати зародком розвитку. Це може бути якась історична будівля, з якою пов'язана якась важлива історія, але так само цим може бути також як виробництво якоїсь сільськогосподарської культури з особливими властивостями, так і концентрація знань у якійсь спеціальній галузі. Зазвичай щось можна знайти для того, щоб провести дослідження на предмет того, чи достатньо наявності такого зародку для успішної стратегії розвитку."
  "Стратегії місцевого розвитку здебільшого розробляються вздовж ланцюжка видів діяльності, що створюють вартість, за Портером."
  "На кожному етапі створення вартості генерується дохід, утворюються робочі місця, що у свою чергу підвищує купівельну спроможність і створює попит на інші послуги. При цьому розгляді йдеться про те, скільки етапів утворення вартості відбувається у певному регіоні чи місті. При цьому діє таке правило: чим більше етапів утворення вартості відбувається у регіоні, тим вище загальний обсяг утвореної вартості для цього регіону."
  " При цьому стає зрозумілою класична помилка багатих на сировину країн і регіонів, які здійснюють безпосередній експорт цієї сировини. Для розвитку будь-якого регіону саме переробка сировини являє собою вирішальний процес для досягнення зрушень на місцевому чи регіональному рівні."
  " Тому для зростання основним ресурсом є люди, а не корисні копалини. Людська праця та людський розум творять додану вартість. Але для того, щоб визначити місце прикладання людської праці для отримання максимального ефекту дуже важливим є вивчення внутрішньої ситуації у громаді для того щоб віднайти такі переваги, які притаманні громаді та завдяки яким можна поступово потягнути вперед всю місцеву економіку.
    Місцева перевага, яка може бути використана у якості стартової точки зростання, називається якірною точкою. Для різних громад така якірна точка може бути більшою чи меншою, помітною відразу чи прихованою. Але вона точно є і її потрібно просто ідентифікувати. Нижче наведено кілька прикладів використання знайдених якірних точок у сільських громадах.
   СТАВОК. Традиційно в селі є декілька ставків, які колись були місцем вирощування коропа-карася, а потім були занедбані та забруднені. Але то каскад, де можна точно регулювати воду і організувати грамотне вирощування різних видів риби, яка заповнює харчові ніші водойм. Наприклад, розміщення по каскаду ставків вирощування різних видів риби дасть різке посилення ефективності. До традиційних коропа та карася додається лин чи екзотичний веслоніс, як це зробили на Прикарпатті.

 Створення на основі збільшеної номенклатури вирощуваної риби, її додаткової переробки додає робочі місця, збільшує доходи домогосподарств та місцевий бюджет. Звичайно це має робити не сільрада, але політика сільради щодо оренди ставків та розмірів орендної плати чи плати за землю тут буде ключовим пунктом можливого використання цієї якірної точки чи навпаки

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ, Буває так, що територія громади є досить горбиста і там досить складно застосовувати велику сільськогосподарську техніку – трактори і комбайни, які сьогодні використовують агрохолдинги на більшості полів, які вони обробляють. Часто такий рельєф визначають проблемою для розвитку сільськогосподарського виробництва у звичайному розумінні цього слова. Можливо ці пагорби придатні для вирощування різноманітних лікарських рослин, які можуть бути використані у фармації чи у косметології. 

Вирощування лікарських рослин потребує значно більше робочих рук ніж традиційне зернове господарство, тому це важливо для сільської зайнятості. До того ж вирощування лікарських рослин може здійснюватися і на індивідуальних городах, а сушіння трав може бути організоване в індивідуальних сушилках, які використовують сонячне тепло і не потребують витрат на енергію. Приклади успішного вирощування лікарських трав є в різних українських регіонах. От, наприклад, фермерське господарство «Острів здоров'я» на Рівненщині. Широко поширене вирощування лікарських рослин і в окремих поселеннях Хмельниччини, де це є сімейним бізнесом десятків сімей.


ВІВЦІ ТА КОЗИ. Тваринництво в Україні за останні 20 років практично зійшло на нуль. Розпад колгоспів, старіння населення на селі, відсутність достатньої кормової бази навколо сіл призвели до різкого скорочення поголів’я корів. Проте сьогодні є цікаві приклади, коли в українських селах починають розводити овець та кіз. Це дуже невибагливі тварини, догляд за якими є менш трудомісткий, ніж за великою рогатою худобою, а дохід від їх вирощування є досить пристойним. Варто зауважити, що зараз відкрились можливості для широкого експорту баранини в арабські країни Близького Сходу.

 Гарною ілюстрацією є вівці у Міжгірському районі, овець розводять і зовсім близько біля Києва – у Меденичах. Кози сьогодні також набувають більшого поширення по Україні. Молоко, сир, мило з козячої ферми є дуже затребуваними продуктами. Такі ферми можуть бути дуже пластичними для нинішнього ринку. Ніша тут також є значною, адже ми забезпечуємо


УНІКАЛЬНІ ВМІННЯ. Крім сільськогосподарського виробництва та переробки овочів, фруктів, вирощування розсади чи декоративних рослин, в Україні є села, що спеціалізуються на унікальних продуктах, не пов'язаних  із сільським господарством. Це професійні ремесла – гончарство, ковальство, традиційне килимарство тощо. Також є новітні виробництва, які зараз є відомими по всій Україні. Наприклад, виробництво весіль- них суконь, у якому досягли неймовірного успіху селяни із Чернівецького села Волока Глибочицького району. «А починалося все з виготовлення весільних квітів, віночків та фати. Наші батьки ще сорок років тому займалися цим бізнесом. Пізніше почали шити весільні сукні та торгувати ними на ринках. У 80-х роках весільними сукнями торгу- вали на ринку, що на вулиці Зеленій у Чернівцях.
 Згодом опанували й Калинівський ринок. Це вже від нас перейняли цю справу у Великому Кучурові та Тисівцях.». Унікальне вміння – вишивка білим по білому є візиткою і основою малого бізнесу в Решетилівці Полтавської області, унікальний розпис по дереву в містечку Петриківці на Дніпропетровщині.

  Місцевий розвиток сьогодні дуже сильно залежить від наших спільних зусиль. Влада, громада, бізнес - всі в одному човні і всі взаємозалежні один від одного.
   В умовах децентралізації, революційних змін у бюджетній системі, особливо для об'єднаних громад, навіть сільські території отримують шанс для зростання. Особливою умовою використання такого шансу є відкриття громади України і світу, пошук та активне просування унікальних можливостей своєї громади - якірної точки, яка дасть поштовх для розвитку.
   Шукайте свою унікальність, використовуйте її, переконайте громаду у тому, що ми можемо разом досягнути успішного розвитку. і все буде добре.
   Але головне, про що варто пам'ятати включаючись у планування: ми готуємо стратегію не тому, що це модно і навіть не для того, щоб отримати кошти на власний проект від Державного фонду регіонального розвитку. Ми плануємо для покращення ситуації у нашій громаді, де ми проживаємо і де б могли проживати наші діти та онуки.
    Якщо ми будемо підходити до цієї роботи саме через призму людини, через призму створення умов для комфортного та безпечного проживання у нашій громаді, все вийде і наш стратегічний документ не буде лежати на полиці, а стане інструментом для бюджетного планування, інвестування у майбутнє."
   На даний час апаратом районної ради та депутатським корпусом напрацьовані матеріали для вирішення піднятих питань, але для розроблення повноцінної Стратегії потрібна думка КОЖНОГО жителя громади. Тому чекаю ваших думок, побажань та ідей.

В статті використано матеріали П.Шрьодера "Стратегії місцевого та регіонального розвитку" та "Стратегічне планування у громаді" за ред. А. Ткачука, В.Кашевського, П. Мавко.